Липки (укр. Липки) — село на Украине, основано в 1625 году, находится в Попельнянском районе Житомирской области.
Код КОАТУУ — 1824783301. Население по переписи 2001 года составляет 648 человек. Почтовый индекс — 13521. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 3,993 км2.
Адрес местного совета
13521, Житомирская область, Попельнянский р-н, с. Липкы, ул. Октябрьской революции, тел. 77-3-35
вторник, 23 октября 2012 г.
понедельник, 22 октября 2012 г.
Село Кривое, Попельнянский район
Кривое (укр. Криве) — село на Украине, основано в 1619 году, находится в Попельнянском районе Житомирской области.
Код КОАТУУ — 1824783001. Население по переписи 2001 года составляет 630 человек. Почтовый индекс — 13522. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 3,216 км?.
Известные уроженцы
В с. Кривое родился Юркевич, Лев Иосифович (1883—1919) — украинский политический деятель, революционер, публицист, теоретик марксизма, литератор.
Адрес местного совета
13522, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Кривое, ул.Ленина, 101, тел. 72-7-16
Код КОАТУУ — 1824783001. Население по переписи 2001 года составляет 630 человек. Почтовый индекс — 13522. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 3,216 км?.
Известные уроженцы
В с. Кривое родился Юркевич, Лев Иосифович (1883—1919) — украинский политический деятель, революционер, публицист, теоретик марксизма, литератор.
Адрес местного совета
13522, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Кривое, ул.Ленина, 101, тел. 72-7-16
Село Красногорка, Попельнянский район
Красногорка (укр. Красногірка) — село на Украине, основано в 1825 году, находится в Попельнянском районе Житомирской области.
Код КОАТУУ — 1824782701. Население по переписи 2001 года составляет 387 человек. Почтовый индекс — 13542. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 2,819 км?.
Адрес местного совета
13542, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Красногорка, ул.Ленина, 6, тел. 78-5-35
Код КОАТУУ — 1824782701. Население по переписи 2001 года составляет 387 человек. Почтовый индекс — 13542. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 2,819 км?.
Адрес местного совета
13542, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Красногорка, ул.Ленина, 6, тел. 78-5-35
суббота, 20 октября 2012 г.
Село Каменка, Попельнянский район
Каменка (укр. Кам'янка) — село на Украине, основано в 1820 году, находится в Попельнянском районе Житомирской области.
Код КОАТУУ — 1824782201. Население по переписи 2001 года составляет 741 человек. Почтовый индекс — 13504. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 2,925 км?.
Адрес местного совета
13504, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Кам "янка, Школьная, 1, тел. 78-5-42
Код КОАТУУ — 1824782201. Население по переписи 2001 года составляет 741 человек. Почтовый индекс — 13504. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 2,925 км?.
Адрес местного совета
13504, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Кам "янка, Школьная, 1, тел. 78-5-42
пятница, 19 октября 2012 г.
Село Жовтневое, Попельнянский район
Жовтневое (укр. Жовтневе) — село на Украине, основано в 1683 году, находится в Попельнянском районе Житомирской области.
Код КОАТУУ — 1824782101. Население по переписи 2001 года составляет 1969 человек. Почтовый индекс — 13532. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 6,704 км?.
Адрес местного совета
13532, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Жовтневое, ул.Площа Советов, 1, тел. 72-2-45
Код КОАТУУ — 1824782101. Население по переписи 2001 года составляет 1969 человек. Почтовый индекс — 13532. Телефонный код — 4137. Занимает площадь 6,704 км?.
Адрес местного совета
13532, Житомирская область, Попельнянский р-н, с.Жовтневое, ул.Площа Советов, 1, тел. 72-2-45
Жінки Попільнянщини - за нову країну
17 жовтня за ініціативи відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації вперше в районі відбувся форум жінок „Жінки Попільнянщини – за нову країну”. В роботі форуму прийняли участь 60 представниць жіноцтва. Медики, педагоги, соціальні працівники, працівники сільського господарства, правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, ветерани війни та праці, пенсіонери, жінки, яким присвоєно почесне звання «Мати-героїня», активісти громадського життя зустрілися, аби об’єднати зусилля, розробити загальну стратегію та окреслити напрямки подальшої роботи в різних сферах життя.
Жінки складають 54 % мешканців району. Вони беруть активну участь в економічному, соціальному житті, зростає їх управлінська активність, змінюється становище в сімейному та приватному житті. Нині 66 % депутатів місцевих рад становлять жінки, з 32 сільських та селищних голів 11 жінок, 22 жінки очолюють загальноосвітні заклади, 176 жінкам присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».
Зі вступним словом, привітанням звернулися до присутніх голова районної державної адміністрації Ігор Погребеник та голова районної ради Микола Котелянець.
«Вважаючи себе сильною половиною, ми, чоловіки, рідко замислюємося над тим як важко бути жінкою. Ваші майстерність, воля та наполегливість реалізовуються практично в усіх сферах життєдіяльності суспільства. А в цілому ряді галузей – освіті, медицині, культурі, де формуються фізичне здоров’я та духовність нації, - жіноцтву належить вирішальна роль. На ваших плечах – діти, сім’я, родина, а отже – основа країни» - сказав Ігор Погребенник.
Микола Котелянець навів приклади представництва жінок в радах різних рівнів поточного скликання. Так, з 405 депутатів сільських рад 269 жінки,з 50 депутатів селищних рад - 21 жінка, з 64 депутатів районної ради – 12 жінок. На чолі 11 сільських громад стоять жінки.
Під час форуму жінки обговорили проблеми, оцінили реалії, поміркували про бажане і проблеми, про те, як створити умови, за яких жінки отримали б реальні можливості для реалізації свого потенціалу, розвитку особистості, змогли б власними силами і працею забезпечити свій добробут та сприяти процвітанню України.
Кривенський сільський голова Наталія Полонська розповіла про те як відстоює інтереси громади та вирішує проблемні питання жителів. Ніна Аксеновська, мати п’ятьох дітей поділилася проблемами, які турбують багатодітні родини. Лікар Андрушківської сільської амбулаторії Світлана Морванюк приділила увагу проблемам сільської медицини, формуванню здорового способу життя серед підлітків, а наприкінці закликала всіх боліти за себе та стежити за своїм здоров’ям. Директор Попільнянської школи № 2 Алла Федорчук, вчитель з 30 річним стажем, розповіла про проблеми дітей, які виховуються в кризових сім’ях, а соціальний працівник Ольга Ільницька – про, те як запроваджені Президентом соціальні ініціативи допомагають сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах змінювати своє життя. Голова громадської ради при райдержадміністрації Наталія Корецька закликала жінок до активної громадської роботи, а голова ради жінок Світлана Карпенко поділилася тривогами за завтрашній день України.
Учасниці форуму прийняли звернення до всіх жінок району, в якому запропонували скоординувати зусилля і співпрацю щодо розвитку інформаційно - просвітницької та виховної роботи серед жінок, формування високої суспільної моралі, здорової сім'ї, відповідального батьківства, турботи про дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, попередження насилля в сім'ї, розбудови системи юридичного та психологічного консультування населення, надання конкретної інформації про успіхи жінок-трудівниць, жінок-матерів в засобах масової інформації, сприяння залученню якомога широкого кола жінок до активної громадської роботи з метою їх впливу на реалізацію соціальної політики, спрямованої на підвищення статусу і ролі жінки в суспільстві, підвищення рівня життя, захищеності громадян та добробуту сім'ї, а також ініціювати благодійні та меценатські проекти, спрямовані на підтримку освіти, культури, соціального захисту.
www.popilnya-rda.gov.ua
Жінки складають 54 % мешканців району. Вони беруть активну участь в економічному, соціальному житті, зростає їх управлінська активність, змінюється становище в сімейному та приватному житті. Нині 66 % депутатів місцевих рад становлять жінки, з 32 сільських та селищних голів 11 жінок, 22 жінки очолюють загальноосвітні заклади, 176 жінкам присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».
Зі вступним словом, привітанням звернулися до присутніх голова районної державної адміністрації Ігор Погребеник та голова районної ради Микола Котелянець.
«Вважаючи себе сильною половиною, ми, чоловіки, рідко замислюємося над тим як важко бути жінкою. Ваші майстерність, воля та наполегливість реалізовуються практично в усіх сферах життєдіяльності суспільства. А в цілому ряді галузей – освіті, медицині, культурі, де формуються фізичне здоров’я та духовність нації, - жіноцтву належить вирішальна роль. На ваших плечах – діти, сім’я, родина, а отже – основа країни» - сказав Ігор Погребенник.
Микола Котелянець навів приклади представництва жінок в радах різних рівнів поточного скликання. Так, з 405 депутатів сільських рад 269 жінки,з 50 депутатів селищних рад - 21 жінка, з 64 депутатів районної ради – 12 жінок. На чолі 11 сільських громад стоять жінки.
Під час форуму жінки обговорили проблеми, оцінили реалії, поміркували про бажане і проблеми, про те, як створити умови, за яких жінки отримали б реальні можливості для реалізації свого потенціалу, розвитку особистості, змогли б власними силами і працею забезпечити свій добробут та сприяти процвітанню України.
Кривенський сільський голова Наталія Полонська розповіла про те як відстоює інтереси громади та вирішує проблемні питання жителів. Ніна Аксеновська, мати п’ятьох дітей поділилася проблемами, які турбують багатодітні родини. Лікар Андрушківської сільської амбулаторії Світлана Морванюк приділила увагу проблемам сільської медицини, формуванню здорового способу життя серед підлітків, а наприкінці закликала всіх боліти за себе та стежити за своїм здоров’ям. Директор Попільнянської школи № 2 Алла Федорчук, вчитель з 30 річним стажем, розповіла про проблеми дітей, які виховуються в кризових сім’ях, а соціальний працівник Ольга Ільницька – про, те як запроваджені Президентом соціальні ініціативи допомагають сім’ям, які опинилися в складних життєвих обставинах змінювати своє життя. Голова громадської ради при райдержадміністрації Наталія Корецька закликала жінок до активної громадської роботи, а голова ради жінок Світлана Карпенко поділилася тривогами за завтрашній день України.
Учасниці форуму прийняли звернення до всіх жінок району, в якому запропонували скоординувати зусилля і співпрацю щодо розвитку інформаційно - просвітницької та виховної роботи серед жінок, формування високої суспільної моралі, здорової сім'ї, відповідального батьківства, турботи про дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, попередження насилля в сім'ї, розбудови системи юридичного та психологічного консультування населення, надання конкретної інформації про успіхи жінок-трудівниць, жінок-матерів в засобах масової інформації, сприяння залученню якомога широкого кола жінок до активної громадської роботи з метою їх впливу на реалізацію соціальної політики, спрямованої на підвищення статусу і ролі жінки в суспільстві, підвищення рівня життя, захищеності громадян та добробуту сім'ї, а також ініціювати благодійні та меценатські проекти, спрямовані на підтримку освіти, культури, соціального захисту.
www.popilnya-rda.gov.ua
четверг, 18 октября 2012 г.
Попільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2
Попільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 — школа у Попільні, Житомирської області.
Історія школи
Починаючи з початку ХІХ ст. ХІХ століття і до 1917 року в с. Попільня була Церковно-приходська школа з терміном навчання 4 роки. При церковній школі існували суворі методи покарання (учнів били різками, ставили голими коліньми на гречку). До 1917 року в школі вивчали Закон Божий, арифметику по підручнику Цвєткова, початкову грамоту по книжці «Сеятель». Після 1917 року школа змінила свою назву на початкову, а потім на семирічну школу. Згодом школа була названа десятирічною. Навчання проводилося російською мовою. В період Великої Вітчизняної війни навчання в Попільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 було припинено. Фашисти використовували приміщення школи спочатку як стайню для коней, згодом як госпіталь, а перед відтісненням німців з селі Попільні кола була зруйнована.
Після перемоги над фашистами школа відновила свою роботу. Німці також знищили шкільну бібліотеку. Спочатку школа була в різних будівлях, часто змінювала своє місце, поки будувалася нова. Післявоєнна Попільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 була восьмирічною. В перший клас брали з 8 років і старших, тому у повоєнні роки було багато переростків. В середині 1960-тих років навчання в школі стабілізувалося, збільшилась кількість учнів, будівля школи була відбудована.
Матеріальна база
Попільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 оснащена великою навчальною базою, а саме двома комп'ютерними класами, кабінетами фізики та хімії, їдальнею, майстернею, бібліотекою, гардеробом, великою спортивною залою, футбольним полем, гандбольною площадкою, легкоатлетичним сектором. Також в розпорядженні школи є розорані землі площею 10 км? та сад з вдвічі більшою площею.
Склад педагогічного колективу
Географія, Природознавство, Економіка, Трудове навчання — Бартощук В. М.
Фізика, Інформатика — Тарасюк М. М.
Інформатика — Тарасюк О. М.
Історія України та Всесвітня історія — Клименко О. С.
Фізична культура та Допризова підготовка — Волчанський О. С.
Алгебра та Геометрія — Корольова Н. В. та — Руда О. В.
Біологія та основи здоров'я — Новіцька Л. Л.
ОБЖ — Клименко О. В.
Основи здоров'я та завідувач хім. лаборантським кабінетом — Гуменюк Т. В.
Хімія — Рябоконь І. В., Новіцька Л.Л.
Правознавство — Федорчук А. А.
Етика та Художня культура — Трощинська Л. В.
Англійська мова — Колеснікова Л.В та — М. А.
Українська мова та література — Кравчук Л. І., Розпутня В. В. та Оленська Н. Є.
Зарубіжна та Світова література — Гуменюк Н. О.
Історія школи
Починаючи з початку ХІХ ст. ХІХ століття і до 1917 року в с. Попільня була Церковно-приходська школа з терміном навчання 4 роки. При церковній школі існували суворі методи покарання (учнів били різками, ставили голими коліньми на гречку). До 1917 року в школі вивчали Закон Божий, арифметику по підручнику Цвєткова, початкову грамоту по книжці «Сеятель». Після 1917 року школа змінила свою назву на початкову, а потім на семирічну школу. Згодом школа була названа десятирічною. Навчання проводилося російською мовою. В період Великої Вітчизняної війни навчання в Попільнянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 було припинено. Фашисти використовували приміщення школи спочатку як стайню для коней, згодом як госпіталь, а перед відтісненням німців з селі Попільні кола була зруйнована.
Після перемоги над фашистами школа відновила свою роботу. Німці також знищили шкільну бібліотеку. Спочатку школа була в різних будівлях, часто змінювала своє місце, поки будувалася нова. Післявоєнна Попільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 була восьмирічною. В перший клас брали з 8 років і старших, тому у повоєнні роки було багато переростків. В середині 1960-тих років навчання в школі стабілізувалося, збільшилась кількість учнів, будівля школи була відбудована.
Матеріальна база
Попільнянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 оснащена великою навчальною базою, а саме двома комп'ютерними класами, кабінетами фізики та хімії, їдальнею, майстернею, бібліотекою, гардеробом, великою спортивною залою, футбольним полем, гандбольною площадкою, легкоатлетичним сектором. Також в розпорядженні школи є розорані землі площею 10 км? та сад з вдвічі більшою площею.
Склад педагогічного колективу
Географія, Природознавство, Економіка, Трудове навчання — Бартощук В. М.
Фізика, Інформатика — Тарасюк М. М.
Інформатика — Тарасюк О. М.
Історія України та Всесвітня історія — Клименко О. С.
Фізична культура та Допризова підготовка — Волчанський О. С.
Алгебра та Геометрія — Корольова Н. В. та — Руда О. В.
Біологія та основи здоров'я — Новіцька Л. Л.
ОБЖ — Клименко О. В.
Основи здоров'я та завідувач хім. лаборантським кабінетом — Гуменюк Т. В.
Хімія — Рябоконь І. В., Новіцька Л.Л.
Правознавство — Федорчук А. А.
Етика та Художня культура — Трощинська Л. В.
Англійська мова — Колеснікова Л.В та — М. А.
Українська мова та література — Кравчук Л. І., Розпутня В. В. та Оленська Н. Є.
Зарубіжна та Світова література — Гуменюк Н. О.
среда, 17 октября 2012 г.
Попільнянський район, Житомирська область
Попільнянський район розташований в південно-західній частині Житомирської області. Район межує з Коростишівським, Брусилівським, Андрушівським та Ружинськими районами Житомирської області, Сквирським та Фастівським районами Київської області. Район перетинають ріки: Ірпінь, Унава, Кам”янка, Роставиця.
Створений в 1923 році. Корисні копалини: граніт, торф. Галузі промисловості: харчова, будівельних матеріалів. Сільське господарство спеціалізується на рослинництві зерно-бурякового та тваринництві м`ясо-молочного напрямку.
Функціонує 32 сільських селищних рад, 34 сільськогосподарських підприємств, 2 цукрозаводи, 33 школи, 31 дошкільних закладів, 26 будинків культури.
Особливими умовами роботи міськрайвідділу є наявність на території обслуговування залізниці Фастів-Козятин, по якій щодобово проходить 10 пасажирських та 26 приміських електропотягів. На залізниці розташовано 4 зупинки. Пасажирообіг на ст. Попільня складає 4,2 тисячі чол. на добу.
Створений в 1923 році. Корисні копалини: граніт, торф. Галузі промисловості: харчова, будівельних матеріалів. Сільське господарство спеціалізується на рослинництві зерно-бурякового та тваринництві м`ясо-молочного напрямку.
Функціонує 32 сільських селищних рад, 34 сільськогосподарських підприємств, 2 цукрозаводи, 33 школи, 31 дошкільних закладів, 26 будинків культури.
Особливими умовами роботи міськрайвідділу є наявність на території обслуговування залізниці Фастів-Козятин, по якій щодобово проходить 10 пасажирських та 26 приміських електропотягів. На залізниці розташовано 4 зупинки. Пасажирообіг на ст. Попільня складає 4,2 тисячі чол. на добу.
вторник, 16 октября 2012 г.
Пам'ятники та визначні місця Попільні
Т. Г. Шевченку (встановлено 19 серпня 2011 р.);
Воїнам-односельчанам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років (встановлено 1967 р.);
Воїнам землякам, що загинули під час воєнних дій в республіці Афганістан (встановлено 2006 р.);
Жертвам Голодомору 1932–1933 рр. (встановлено 20 листопада 2007 р.);
Державний Прапор України (встановлено 14 жовтня 2008 р.);
В. І. Леніну (встановлено 1958 р.);
Герою СРСР П. І. Фомічову (встановлено 1967 р.);
Пам'ятне місце бою прикордонників 94-го прикордонного загону (пам'ятний знак встановлено в урочищі Левада в 1970 р.);
Братська могила 26-ти воїнів прикордонників 94-го прикордонного загону, котрі загинули під Попільнею 14 липня 1941 р. (західна частина старого кладовища, обеліск встановлено 1968 р.)
Братська могила воїнів, які полягли, визволяючи Попільнянщину в 1943 році та підпільників, розстріляних 26 березня 1942 р. (північна частина старого кладовища, пам'ятний знак воїнам встановлено в 1954 р., підпільникам — у 1987 р.).
Воїнам-односельчанам, що загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років (встановлено 1967 р.);
Воїнам землякам, що загинули під час воєнних дій в республіці Афганістан (встановлено 2006 р.);
Жертвам Голодомору 1932–1933 рр. (встановлено 20 листопада 2007 р.);
Державний Прапор України (встановлено 14 жовтня 2008 р.);
В. І. Леніну (встановлено 1958 р.);
Герою СРСР П. І. Фомічову (встановлено 1967 р.);
Пам'ятне місце бою прикордонників 94-го прикордонного загону (пам'ятний знак встановлено в урочищі Левада в 1970 р.);
Братська могила 26-ти воїнів прикордонників 94-го прикордонного загону, котрі загинули під Попільнею 14 липня 1941 р. (західна частина старого кладовища, обеліск встановлено 1968 р.)
Братська могила воїнів, які полягли, визволяючи Попільнянщину в 1943 році та підпільників, розстріляних 26 березня 1942 р. (північна частина старого кладовища, пам'ятний знак воїнам встановлено в 1954 р., підпільникам — у 1987 р.).
понедельник, 15 октября 2012 г.
Великим Лісівцям - 410 років
Наш район завжди славився працьовитими, талановитими, творчими людьми і мальовничими куточками. Серед них і село Великі Лісівці, де 13 жовтня відбулися урочистості з нагоди 410 річниці від першої писемної згадки про село.
На свято завітали голова районної державної адміністрації Ігор Погребенник та голова районної ради Микола Котелянець, директор сільськогоспоподарського підприємства Василь Наумець та товариства «Олімп-Агро» Іван Пейчев.
Усі гості виступили з привітальним словом, і, як вимагає того звичай, дарували подарунки. Під час святкування пам’ятні подарунки отримали ветерани праці, ветерани Великої Вітчизняної війни, багатодітні сім’ї, жінки, яким присвоєно Почесне звання «Мати - героїня», господарі найошатніших садиб та п’ять наймолодших жителів села.
Наступним етапом святкувань був концерт, який відбувся у Будинку культури. Піснями, дотепним гумором, поетичним словом, щирими побажаннями вітали мешканців села артисти районного будинку культури.
Це чудове свято об’єднало людей різного віку та вкотре підтвердило істину, що кожна людина — це не відірваний від дерева листок, а продовження певного роду, дитя краю, який має свою культуру та історію.
www.popilnya-rda.gov.ua
На свято завітали голова районної державної адміністрації Ігор Погребенник та голова районної ради Микола Котелянець, директор сільськогоспоподарського підприємства Василь Наумець та товариства «Олімп-Агро» Іван Пейчев.
Усі гості виступили з привітальним словом, і, як вимагає того звичай, дарували подарунки. Під час святкування пам’ятні подарунки отримали ветерани праці, ветерани Великої Вітчизняної війни, багатодітні сім’ї, жінки, яким присвоєно Почесне звання «Мати - героїня», господарі найошатніших садиб та п’ять наймолодших жителів села.
Наступним етапом святкувань був концерт, який відбувся у Будинку культури. Піснями, дотепним гумором, поетичним словом, щирими побажаннями вітали мешканців села артисти районного будинку культури.
Це чудове свято об’єднало людей різного віку та вкотре підтвердило істину, що кожна людина — це не відірваний від дерева листок, а продовження певного роду, дитя краю, який має свою культуру та історію.
www.popilnya-rda.gov.ua
Культура Попільні
В Попільні функціонує районний Будинок культури. При ньому працюють районні колективи художньої самодіяльності. В 1970-х рр. працювали 10 колективів художньої самодіяльності, в яких брало участь понад 250 осіб. Ці колективи неодноразово ставали лауреатами різноманітних республіканських та обласних конкурсів.
Також, при Будинку культури працюють районні бібліотеки для дорослих та дітей. В 1973 році книжковий фонд бібліотек селища нараховував 52 тисячі книг.
Також, при Будинку культури працюють районні бібліотеки для дорослих та дітей. В 1973 році книжковий фонд бібліотек селища нараховував 52 тисячі книг.
Навчальні заклади Попільні
В Попільні діє Попільнянська гімназія № 1 (раніше — Попільнянська середня школа № 1). Старі одноповерхові приміщення школи були відкриті в 1952 році. Триповерхове приміщення гімназії було збудоване в 1977-78 рр. В гімназії діють спортивний зал, актовий зал, кабінети різноманітних дисциплін (хімії, георгафії, біології тощо), комп'ютерні класи, класи трудового навчання, допризовної підготовки юнаків, їдальня; поблизу школи розміщено спортивні майданчики, стадіон, майданчики для навчання водіння автомобіля. Школа розрахована на навчання не менше 1 200 учнів.
У Попільнянській музичній школі з 1967 року всі бажаючі можуть оволодіти навичками гри на різноманітних музичних інструментах (клавішних, струнних, духових).
Також у селищі діють 3 дошкільні навчальні заклади (дитсадочки): «Сонечко» (побуд. в 1971 р.), «Чебурашка» (1980 р.) та «Берізка» (1991 р.).
У Попільнянській музичній школі з 1967 року всі бажаючі можуть оволодіти навичками гри на різноманітних музичних інструментах (клавішних, струнних, духових).
Також у селищі діють 3 дошкільні навчальні заклади (дитсадочки): «Сонечко» (побуд. в 1971 р.), «Чебурашка» (1980 р.) та «Берізка» (1991 р.).
воскресенье, 14 октября 2012 г.
Спорт у Попільні
В Попільні діє стадіон «Колос», відкритий після реконструкції 3 вересня 2011 р. На ньому відбуваються різноманітні спортивні змагання як районного, так і обласного рівня. Попільнянська футбольна команда постійно приймає участь у футбольних чемпіонатах району та області.
Також, діє Дитячо-юнацька спортивна школа, де учні мають можливість займатися різноманітними видами спорту — футболом, баскетболом, волейболом, гандболом, шахами, легкою атлетикою тощо.
Також, діє Дитячо-юнацька спортивна школа, де учні мають можливість займатися різноманітними видами спорту — футболом, баскетболом, волейболом, гандболом, шахами, легкою атлетикою тощо.
пятница, 12 октября 2012 г.
Заклади охорони здоров'я Попільні
У післявоєнні роки в селищі Попільня виникає Райздрав — керівний орган охорони здоров'я району; функціонує лікарська амбулаторія, працюють два лікарі-терапевти, лікар стоматолог. В 1957 році в селищі організовується районна лікарня на 50 ліжок, яка у 1975 році розширюється до 100 ліжок завдяки побудові нового двоповерхового корпусу.
У 1990 р. було здано в експлуатацію трьохповерховий корпус поліклініки, а з 1991 р. — п'ятиповерховий корпус стаціонару.
Зараз в лікарні функціонує 8 відділень (приймальне, пологове, терапевтичне, хірургічне, гінекологічне, реанімаційне, дитяче, інфекційне), денний стаціонар.
В Попільні функціонують 4 аптеки різних форм власності, котрі забезпечують мешканців селища лікарськими засобами.
У 1990 р. було здано в експлуатацію трьохповерховий корпус поліклініки, а з 1991 р. — п'ятиповерховий корпус стаціонару.
Зараз в лікарні функціонує 8 відділень (приймальне, пологове, терапевтичне, хірургічне, гінекологічне, реанімаційне, дитяче, інфекційне), денний стаціонар.
В Попільні функціонують 4 аптеки різних форм власності, котрі забезпечують мешканців селища лікарськими засобами.
четверг, 11 октября 2012 г.
Релігійні заклади Попільні
В селищі діє Свято-Миколаївська церква УПЦ МП.
Общину, що поклала початок спорудженню Свято-Миколаївської церкви, було створено в 1993 році. Тоді ж, за сприяння представника Президента в Попільнянському районі М. Ц. Талька (на прохання православних віруючих) було виділено земельну ділянку під забудову та закладено перший камінь у фундамент нової церкви.
На Покрову 1994 року перше богослужіння відбулося у пристосованому приміщенні - колишньому актовому залі РЕМу. А вже на Пасху наступного року відкрили нову церкву.
Також у селищі діє кілька громад протестантських церков, котрі мають свої молитовні будинки.
Общину, що поклала початок спорудженню Свято-Миколаївської церкви, було створено в 1993 році. Тоді ж, за сприяння представника Президента в Попільнянському районі М. Ц. Талька (на прохання православних віруючих) було виділено земельну ділянку під забудову та закладено перший камінь у фундамент нової церкви.
На Покрову 1994 року перше богослужіння відбулося у пристосованому приміщенні - колишньому актовому залі РЕМу. А вже на Пасху наступного року відкрили нову церкву.
Також у селищі діє кілька громад протестантських церков, котрі мають свої молитовні будинки.
среда, 10 октября 2012 г.
Залізничний транспорт Попільні
Через селище проходить електрифікована залізнична лінія Фастів—Козятин Південно-Західної залізниці, на якій розміщується одноіменна станця Попільня. На ній налагоджено пожвавлений рух пасажирських електропоїздів до Києва, Фастова, Козятина, Жмеринки, Хмельницького, Шепетівки, Рівного. Через станцію пролягають основні маршрути вантажних перевезень, котрі з'єднують столицю України з Заходом та Півднем України, з основними портами України, а також, з сусідніми державами.
Також, від станції відгалужуються дві залізничних гілки: 30-кілометрова до райцентру Київської області міста Сквири та промислова гілка до Андрушківського цукрового заводу імені Цюрупи в селі Андрушки. Обидві гілки використовуються досить рідко і лише для вантажних перевезень.
Також, від станції відгалужуються дві залізничних гілки: 30-кілометрова до райцентру Київської області міста Сквири та промислова гілка до Андрушківського цукрового заводу імені Цюрупи в селі Андрушки. Обидві гілки використовуються досить рідко і лише для вантажних перевезень.
вторник, 9 октября 2012 г.
Автомобільний транспорт Попільні
Через смт Попільня проходять такі автошляхи:
- Регіональна автомобільна дорога Р18 «Житомир — Сквира — Володарка — Ставище»;
- Територіальна автомобільна дорога Т 0611 «Ставище — Брусилів — Ружин»;
- Місцеві автомобільні дороги районного значення, які з'єднують Попільню з селом Миролюбівка та деякими об'єктами народного господарства.
Селище Попільня зв'язане регулярними автобусними маршрутами з столицею України та з обласним центром Житомиром, з сусідніми районними центрами Ружином, Брусиловом та Андрушівкою Житомирської області і Сквирою та Білою Церквою Київської області, а також, практично з усіма селами Попільнянського району.
- Регіональна автомобільна дорога Р18 «Житомир — Сквира — Володарка — Ставище»;
- Територіальна автомобільна дорога Т 0611 «Ставище — Брусилів — Ружин»;
- Місцеві автомобільні дороги районного значення, які з'єднують Попільню з селом Миролюбівка та деякими об'єктами народного господарства.
Селище Попільня зв'язане регулярними автобусними маршрутами з столицею України та з обласним центром Житомиром, з сусідніми районними центрами Ружином, Брусиловом та Андрушівкою Житомирської області і Сквирою та Білою Церквою Київської області, а також, практично з усіма селами Попільнянського району.
Економіка Попільні
У Попільні в радянські роки функціонували наступні підприємства:
хлібозавод;
цех по виготовленню безалкогольних напоїв;
консервний завод;
маслозавод;
асфальтний завод;
комбікормовий завод (с. Попільня);
підприємство «Міжколгоспбуд»;
підприємство «Райсільхозхімія»;
підприємство «Сільхозтехніка»;
Попільнянський держлісгосп;
автотранспортне підприємство;
хлібоприймальне підприємство;
дорожно-будівельна організація;
район електромереж (РЕМ);
управління експлуатації газового господарства (УЕГГ);
комбінат побутових послуг;
підприємство Комунгосп;
районна типографія;
вузол електрозв'язку;
вузол поштового зв'язку;
цех інкубації СГП «Жовтневий».
Нині працюють ДП «Попільнянське лісове господарство» — виробляє деревину в круглому вигляді та продукції деревообробки; ВАТ «Попільнянський спецкар'єр» (с. Миролюбівка): виробництво щебеневої продукції; ЗАТ «Комбікормовий завод»: виробництво комбікорму; дочірнє підприємство ТОВ «Моноліт» Попільнянський консервний завод виробляє м'ясні та овочеві консерви. Також, функціонують районні державні підприємства: Райавтодор, РЕМ, УЕГГ, «Укртелеком», «Укрпошта» тощо.
У Попільні відкриті відділення наступних банків: «Райффайзен Банк Аваль»; «Приватбанк»; «Ощадбанк України», «Імексбанк», «Cr?dit Agricole».
Малий бізнес сконцентрувався в-основному в сфері торгівлі, громадського харчування та сфері послуг. Відкрито велику кількість нових магазинів, кафе-бари, салон краси, мотель, автозаправні станції, СТО тощо. Три дні на тиждень працює Попільнянський ринок, який став місцем роботи для великої кількості населення селища.
хлібозавод;
цех по виготовленню безалкогольних напоїв;
консервний завод;
маслозавод;
асфальтний завод;
комбікормовий завод (с. Попільня);
підприємство «Міжколгоспбуд»;
підприємство «Райсільхозхімія»;
підприємство «Сільхозтехніка»;
Попільнянський держлісгосп;
автотранспортне підприємство;
хлібоприймальне підприємство;
дорожно-будівельна організація;
район електромереж (РЕМ);
управління експлуатації газового господарства (УЕГГ);
комбінат побутових послуг;
підприємство Комунгосп;
районна типографія;
вузол електрозв'язку;
вузол поштового зв'язку;
цех інкубації СГП «Жовтневий».
Нині працюють ДП «Попільнянське лісове господарство» — виробляє деревину в круглому вигляді та продукції деревообробки; ВАТ «Попільнянський спецкар'єр» (с. Миролюбівка): виробництво щебеневої продукції; ЗАТ «Комбікормовий завод»: виробництво комбікорму; дочірнє підприємство ТОВ «Моноліт» Попільнянський консервний завод виробляє м'ясні та овочеві консерви. Також, функціонують районні державні підприємства: Райавтодор, РЕМ, УЕГГ, «Укртелеком», «Укрпошта» тощо.
У Попільні відкриті відділення наступних банків: «Райффайзен Банк Аваль»; «Приватбанк»; «Ощадбанк України», «Імексбанк», «Cr?dit Agricole».
Малий бізнес сконцентрувався в-основному в сфері торгівлі, громадського харчування та сфері послуг. Відкрито велику кількість нових магазинів, кафе-бари, салон краси, мотель, автозаправні станції, СТО тощо. Три дні на тиждень працює Попільнянський ринок, який став місцем роботи для великої кількості населення селища.
воскресенье, 7 октября 2012 г.
Попільня. Від повоєнних років до наших днів
Через тиждень після звільнення Попільні інженерні частини наступаючих радянських військ за активною допомогою мешканців селища відбудували колійне господарство і відновили рух на залізниці.
Наприкінці січня 1944 року в селищі розпочала роботу медамбулаторія, організована за допомогою пересувного військового госпіталю, в лютому — семирічна школа.
У березні 1955 р. в клубі Попільнянської МТС встановили перший телевізор «Т-2 Ленінград».
За переписом 1959 року в Попільні проживало 2 600 осіб.
1 серпня 1961 р. у Попільні створена редакція місцевого радіомовлення, очолював її Г. Ф. Грінченко.
У 1961–1963 рр. електрифіковано і переведено на електровозну тягу залізницю, через станцію Попільня почали ходити електропоїзди.
У 1962 р. було розпочате спорудження декількох двоповерхових будівель. Серед них — восьмиквартирний будинок навпроти базарної площі, комбінат побутового обслуговування (збудований у червні 1983 р.), де розмістились шевська та кравецька майстерні, перукарня, фотоательє; а також, будинок нового готелю. Заклали фундамент під двоповерховий будинок дитячого садка.
З 1 січня 1962 р. в районному кінотеатрі демонструвались широкоекранні художні та документальні фільми, а в 1963 р. відкрито новий книжний кіоск.
У 1966 р. в Попільні споруджено великий консервний завод із сезонною продуктивністю 5 млн. банок фруктових та овочевих консервів 40 найменувань.
З 1961 по 1970 рр. у Попільні споруджено близько 300 нових житлових будинків, зокрема 25 багатоквартирних за державні кошти. У центрі Попільні зведено кінотеатр «Колос» із залом на 314 місць, двоповерхове приміщення вузла зв'язку. У 1970 році збудований двоповерховий універмаг «Ювілейний». У жовтні 1972 р. в Попільні став до ладу завод по виготовленню гарячого асфальту. В червні 1980 р. у Попільні закладено фундамент першого в районі п'ятиповерхового будинку на 30 квартир.
Наприкінці січня 1944 року в селищі розпочала роботу медамбулаторія, організована за допомогою пересувного військового госпіталю, в лютому — семирічна школа.
У березні 1955 р. в клубі Попільнянської МТС встановили перший телевізор «Т-2 Ленінград».
За переписом 1959 року в Попільні проживало 2 600 осіб.
1 серпня 1961 р. у Попільні створена редакція місцевого радіомовлення, очолював її Г. Ф. Грінченко.
У 1961–1963 рр. електрифіковано і переведено на електровозну тягу залізницю, через станцію Попільня почали ходити електропоїзди.
У 1962 р. було розпочате спорудження декількох двоповерхових будівель. Серед них — восьмиквартирний будинок навпроти базарної площі, комбінат побутового обслуговування (збудований у червні 1983 р.), де розмістились шевська та кравецька майстерні, перукарня, фотоательє; а також, будинок нового готелю. Заклали фундамент під двоповерховий будинок дитячого садка.
З 1 січня 1962 р. в районному кінотеатрі демонструвались широкоекранні художні та документальні фільми, а в 1963 р. відкрито новий книжний кіоск.
У 1966 р. в Попільні споруджено великий консервний завод із сезонною продуктивністю 5 млн. банок фруктових та овочевих консервів 40 найменувань.
З 1961 по 1970 рр. у Попільні споруджено близько 300 нових житлових будинків, зокрема 25 багатоквартирних за державні кошти. У центрі Попільні зведено кінотеатр «Колос» із залом на 314 місць, двоповерхове приміщення вузла зв'язку. У 1970 році збудований двоповерховий універмаг «Ювілейний». У жовтні 1972 р. в Попільні став до ладу завод по виготовленню гарячого асфальту. В червні 1980 р. у Попільні закладено фундамент першого в районі п'ятиповерхового будинку на 30 квартир.
суббота, 6 октября 2012 г.
Попільня. Німецько-радянська війна
14 липня 1941 — зведений 94-й Сколівський (м. Сколе Львівська обл.) прикордонний загін (командир І. Середа, політрук М. Колісниченко), який був перекинутий до станції Попільня щоб зупинити просування ворога до Києва, вів нерівний бій з танковою колоною ворога біля Попільні. В бою загинуло 152 бійці.
Група Середи спочатку зайняла оборону на висоті «Кругляк» (урочище Левада). На прикордонників рушила ціла армада танків, бронетранспортерів, автомашин з піхотою. По ним ударили артилеристи капітана Юдіна, замаскувавшись по сусідству. Дорога виявилася закупореною. Гуркітлива техніка стала сповзати на пшеничне поле, піхота розосередилася, ховаючись від вогню. З ходу подолати опір захисників «Кругляка» і увірватися до Попільні ворогові не вдалося.
Біля залізничної станції Попільня стояв ешелон з пораненими. Капітан Середа знайшов серед своїх бійців машиніста і той під прикриттям вогню успішно доправив ешелон до Фастова.
Від станції Попільня Середа прийняв рішення відходити двома групами: першу очолив він сам, другу — комісар П. П. Колесніченко. Це дозволило прикордонникам перекатами відійти на намічений рубіж. Отримавши наказ вийти до річки Роставиці біля села Строкова та підготувати новий рубіж оборони, капітан Середа вирушив зі своїми бійцями виконувати поставлену задачу. До села Строків залишалося ще кілометрів зо три, коли з'явилися фашистські танки і піхота. Наступ ворожої піхоти підтримували понад 120 танків. Прикордонники зі зв'язками гранат кидалися під танки, нищили противника вогнем з кулеметів і гвинтівок. До останньої можливості бився разом зі своїми бійцями капітан І. М. Середа. Гранатами він підірвав гітлерівський танк, розстрілював ворога з кулемета. Прикордонники стояли на смерть, але сили були надто нерівні …
Вперше від фашистів Попільня була звільнена 10 листопада 1943 р. в ході запеклих наступальних боїв. Проте, гітлерівці незабаром перейшли в контрнаступ і знову захопили селище. В ті дні героїчний подвиг у боях за Попільню здійснив командир вогневого взводу 1453-го самохідного артилерійського полку лейтенант Петро Фомічов. Його підрозділ розгромив ворожу колону, знищивши 28 автомашин і 80 солдатів. Відбиваючи атаку ворожих танків у районі залізничної станції, Фомічов підпустив на близьку відстань 2 ворожі танки і особисто підпалив їх. У бою він був смертельно поранений. В 1944 р. йому було посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу.
26 грудня 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Ватутіна перейшли в наступ проти німецько-фашистських військ, розташованих південніше Радомишля з метою забезпечення правого флангу головного ударного угруповання фронту. На її лівому фланзі 40-а армія, після завершеного напередодні успішного обходу вузла опору супротивника в Корнині, розгорнула свою ударну групу в південно-східному напрямку і просувалася на Білу Церкву. За три дні наступу військами звільнено понад 150 населених пунктів. У боях розгромлені чотири танкових дивізії німців, у тому числі танкова дивізія СС «Райх» і шість піхотних дивізій.
На той час війська 38-ї армії (командир — генерал-полковника К. С. Москаленко) та 1-ї гвардійської танкової армії (командир — генерал-лейтенант М. Ю. Катуков) в рамках Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, зустрічаючи слабкий опір, просунулися більш ніж на 20 км, звільнили станцію Попільня і перерізали залізницю, що сполучає Фастів і Козятин.
Група Середи спочатку зайняла оборону на висоті «Кругляк» (урочище Левада). На прикордонників рушила ціла армада танків, бронетранспортерів, автомашин з піхотою. По ним ударили артилеристи капітана Юдіна, замаскувавшись по сусідству. Дорога виявилася закупореною. Гуркітлива техніка стала сповзати на пшеничне поле, піхота розосередилася, ховаючись від вогню. З ходу подолати опір захисників «Кругляка» і увірватися до Попільні ворогові не вдалося.
Біля залізничної станції Попільня стояв ешелон з пораненими. Капітан Середа знайшов серед своїх бійців машиніста і той під прикриттям вогню успішно доправив ешелон до Фастова.
Від станції Попільня Середа прийняв рішення відходити двома групами: першу очолив він сам, другу — комісар П. П. Колесніченко. Це дозволило прикордонникам перекатами відійти на намічений рубіж. Отримавши наказ вийти до річки Роставиці біля села Строкова та підготувати новий рубіж оборони, капітан Середа вирушив зі своїми бійцями виконувати поставлену задачу. До села Строків залишалося ще кілометрів зо три, коли з'явилися фашистські танки і піхота. Наступ ворожої піхоти підтримували понад 120 танків. Прикордонники зі зв'язками гранат кидалися під танки, нищили противника вогнем з кулеметів і гвинтівок. До останньої можливості бився разом зі своїми бійцями капітан І. М. Середа. Гранатами він підірвав гітлерівський танк, розстрілював ворога з кулемета. Прикордонники стояли на смерть, але сили були надто нерівні …
Вперше від фашистів Попільня була звільнена 10 листопада 1943 р. в ході запеклих наступальних боїв. Проте, гітлерівці незабаром перейшли в контрнаступ і знову захопили селище. В ті дні героїчний подвиг у боях за Попільню здійснив командир вогневого взводу 1453-го самохідного артилерійського полку лейтенант Петро Фомічов. Його підрозділ розгромив ворожу колону, знищивши 28 автомашин і 80 солдатів. Відбиваючи атаку ворожих танків у районі залізничної станції, Фомічов підпустив на близьку відстань 2 ворожі танки і особисто підпалив їх. У бою він був смертельно поранений. В 1944 р. йому було посмертно присвоєно звання Герой Радянського Союзу.
26 грудня 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Ватутіна перейшли в наступ проти німецько-фашистських військ, розташованих південніше Радомишля з метою забезпечення правого флангу головного ударного угруповання фронту. На її лівому фланзі 40-а армія, після завершеного напередодні успішного обходу вузла опору супротивника в Корнині, розгорнула свою ударну групу в південно-східному напрямку і просувалася на Білу Церкву. За три дні наступу військами звільнено понад 150 населених пунктів. У боях розгромлені чотири танкових дивізії німців, у тому числі танкова дивізія СС «Райх» і шість піхотних дивізій.
На той час війська 38-ї армії (командир — генерал-полковника К. С. Москаленко) та 1-ї гвардійської танкової армії (командир — генерал-лейтенант М. Ю. Катуков) в рамках Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, зустрічаючи слабкий опір, просунулися більш ніж на 20 км, звільнили станцію Попільня і перерізали залізницю, що сполучає Фастів і Козятин.
пятница, 5 октября 2012 г.
Попільня в ХХ столітті
У 1910 році будується залізнична гілка Попільня — Сквира. У Попільні починає працювати крохмальний завод.
У 1920 році у Попільні налічується 30 будинків і проживало близько 300 чоловік населення.
У 1923 році Попільня стає районним центром.
У 1930 році засновано районну газету «Прапор колгоспника» (тепер — «Перемога»).
На початку 1931 року організована Попільнянська МТС.
1934 року в Попільні відкрито семирічну школу.
1935 року в Попільні почав діяти перший радіовузол на 250 точок. Того ж року розпочав роботу районний будинок культури. В 1935–1937 рр. відкрито дві бібліотеки, книжковий фонд яких наприкінці 1938 року налічував 11 тисяч томів.
З вересня 1937 року Попільня стала частиною новоутвореної Житомирської області. 1938 року Попільню віднесено до категорії смт. В ній проживало тоді 1 700 чоловік.
У 1920 році у Попільні налічується 30 будинків і проживало близько 300 чоловік населення.
У 1923 році Попільня стає районним центром.
У 1930 році засновано районну газету «Прапор колгоспника» (тепер — «Перемога»).
На початку 1931 року організована Попільнянська МТС.
1934 року в Попільні відкрито семирічну школу.
1935 року в Попільні почав діяти перший радіовузол на 250 точок. Того ж року розпочав роботу районний будинок культури. В 1935–1937 рр. відкрито дві бібліотеки, книжковий фонд яких наприкінці 1938 року налічував 11 тисяч томів.
З вересня 1937 року Попільня стала частиною новоутвореної Житомирської області. 1938 року Попільню віднесено до категорії смт. В ній проживало тоді 1 700 чоловік.
В районі привітали стареньких з нагоди Дня людей похилого віку
У перший день жовтня традиційно у світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку. Статистика свідчить, що кількість літніх громадян на нашій планеті і в районі з кожним роком збільшується. Турбота про людей старшого покоління – не лише обов’язок, але й один із чинників зміцнення довіри до влади, віри в те, що мирна праця чи ратний подвиг кожного будуть належно поціновані суспільством.
Щороку 1 жовтня з нагоди цього дня соціальні служби району проводять вшанування літніх людей. Для людей похилого віку у районному центрі було організовано благодійний обід. Окрім запрошених, на заході були присутні представники влади. Теплі слова вітань звучали від заступника голови райдержадміністрації Василя Зарічного, начальника управління праці та соціального захисту населення Юрія Прохорчука, директора територіального центру Тетяни Кравчук.
Після офіційної частини свято продовжилося у теплій атмосфері за святковим столом. Атмосферу заходу підсилила концертна програма, організована фольклорною групою «Надвечір’я», яка створена при відділі соціальної допомоги та адаптації територіального центру.
Варто зазначити, що у районі проводилась благодійна акція «Милосердя», в якій взяли участь близько 70 підприємців. Завдяки небайдужим людям 520 підопічних територіального центру соціального обслуговування отримали грошову та матеріальну допомогу.
www.popilnya-rda.gov.ua
Щороку 1 жовтня з нагоди цього дня соціальні служби району проводять вшанування літніх людей. Для людей похилого віку у районному центрі було організовано благодійний обід. Окрім запрошених, на заході були присутні представники влади. Теплі слова вітань звучали від заступника голови райдержадміністрації Василя Зарічного, начальника управління праці та соціального захисту населення Юрія Прохорчука, директора територіального центру Тетяни Кравчук.
Після офіційної частини свято продовжилося у теплій атмосфері за святковим столом. Атмосферу заходу підсилила концертна програма, організована фольклорною групою «Надвечір’я», яка створена при відділі соціальної допомоги та адаптації територіального центру.
Варто зазначити, що у районі проводилась благодійна акція «Милосердя», в якій взяли участь близько 70 підприємців. Завдяки небайдужим людям 520 підопічних територіального центру соціального обслуговування отримали грошову та матеріальну допомогу.
www.popilnya-rda.gov.ua
четверг, 4 октября 2012 г.
Заснування селища Попільня
Селищу Попільня вже більше ста років. Воно започатковано в 60-70-х роках ХІХ ст., коли будувалась залізниця, яка з`єднала Київ та Одесу. Траса пролягала поблизу села Попільні і тому споруджена тут станція дістала назву Попільня. Першими будовами станції Попільня був будинок начальника залізничної станції та вокзал.
У 1880–1914 рр. селище Попільня біля залізничної станції відносилося до Попільнянської волості Сквирського повіту Київської губернії, в ньому налічувалося 20 будинків, проживав 101 мешканець. При цьому, у сусідньому селі Попільні (центрі волості) на той час було 218 будинків, 1761 мешканців, діяли церква, церковно-приходська школа, вітряк (млин). Волость охоплювала дев'ять населених пунктів (1 містечко, 5 сіл, 3 малих села), населення становило 11 633 жителя (з них 41 католицького віросповідання, 5 штундів (можливо, представників інших протестантських течій), 330 євреїв). У волості налічувалося 18 744 десятин землі, в тому числі, 10 340 десятин належали власникам великих маєтків, 7 894 десятин були волосними землями, 362 десятин були церковними землями.
У 1880–1914 рр. селище Попільня біля залізничної станції відносилося до Попільнянської волості Сквирського повіту Київської губернії, в ньому налічувалося 20 будинків, проживав 101 мешканець. При цьому, у сусідньому селі Попільні (центрі волості) на той час було 218 будинків, 1761 мешканців, діяли церква, церковно-приходська школа, вітряк (млин). Волость охоплювала дев'ять населених пунктів (1 містечко, 5 сіл, 3 малих села), населення становило 11 633 жителя (з них 41 католицького віросповідання, 5 штундів (можливо, представників інших протестантських течій), 330 євреїв). У волості налічувалося 18 744 десятин землі, в тому числі, 10 340 десятин належали власникам великих маєтків, 7 894 десятин були волосними землями, 362 десятин були церковними землями.
Етимологія назви "Попільня"
Назва «Попільня» походить від слова попіл. Починаючи з XIV ст. в Україні, в Поліссі і Лісостепу розвивалось виробництво поташу, який виробляли з попелу спалених дерев. Біля кожного такого виробництва була так звана попільня (попельня) — приміщення, де зберігали попіл і технологічно його обробляли.
За іншим переказом, під час нападу татари спалили поселення і воно відродилося з попелу. Існує також легенда, що стверджує, ніби тут першим випалив ділянку й поселився лісник з Паволочі Попелюх.
За іншим переказом, під час нападу татари спалили поселення і воно відродилося з попелу. Існує також легенда, що стверджує, ніби тут першим випалив ділянку й поселився лісник з Паволочі Попелюх.
вторник, 2 октября 2012 г.
Попільня
Попільня (рос. Попельня, англ. Popilnia, пол. Popielnia) — селище міського типу, районний центр Попільнянського району. Розташоване на південному сході Житомирської області. Значну роль у житті селища відіграє залізнична лінія Фастів—Козятин, що розділяє селище практично навпіл на північну та південну частини, та розміщена на ній однойменна залізнична станція Попільня, що розташована в самому центрі селища.
В північній частині селища зосереджені основні державні установи, будинок культури, магазини, ринок, гімназія, 2 дитсадки, автостанція, лікарня тощо. Тут також знаходиться центральна вулиця Попільні — вулиця Богдана Хмельницького.
В цій частині розміщено і єдиний в селищі мікрорайон, котрий забудований виключно багатоповерховими житловими будинками (в-основному, двоповерховими). Основні вулиці цієї частини (окрім центральної) — Радянська, Калініна, 40-річчя Перемоги, Першотравнева.
Південна частина селища переважно забудована приватними житловими будинками. Тут діє дитячий садочок, декілька магазинів. В повсякденному спілкуванні місцеві жителі для позначення цієї частини селища вживають назву «за путями».
Біля північно-західного краю Попільні бере свій початок невеличка річка Лозинка, котра біля села Миролюбівка впадає в річку Унава.
В північній частині селища зосереджені основні державні установи, будинок культури, магазини, ринок, гімназія, 2 дитсадки, автостанція, лікарня тощо. Тут також знаходиться центральна вулиця Попільні — вулиця Богдана Хмельницького.
В цій частині розміщено і єдиний в селищі мікрорайон, котрий забудований виключно багатоповерховими житловими будинками (в-основному, двоповерховими). Основні вулиці цієї частини (окрім центральної) — Радянська, Калініна, 40-річчя Перемоги, Першотравнева.
Південна частина селища переважно забудована приватними житловими будинками. Тут діє дитячий садочок, декілька магазинів. В повсякденному спілкуванні місцеві жителі для позначення цієї частини селища вживають назву «за путями».
Біля північно-західного краю Попільні бере свій початок невеличка річка Лозинка, котра біля села Миролюбівка впадає в річку Унава.
Приватний мотель смт. Попільня
Загальний опис готеля:
Запрошуємо Вас відпочити з дороги в затишному Мотелі за адресою смт. Попільня, вул. Щорса, 101.
Мотель розташований поблизу траси, Житомир-Сквира.
На Вас чекає затишний двір, з гойдалкою, гамаком, альтанками.
Номери
До Вашої уваги такі комфортні номери
Стандартний - (100 грн. за добу). В Номері два окремих ліжка, туалет і душ на поверсі.
Напівлюкс - (200 грн. за добу). В номері, двоспальне ліжко, телевізор, душова кабіна.
Люкс - (300 грн. за добу). Двокімнатний, в номері двоспальне ліжко, телевізор, туалет, душ, додаткова кімната
Послуги
Сауна на дровах з запашними травами та віниками.
Кафе-бар «Пан Котський» пропонує бажаючим різноманітні страви та напої.
На територію мотелю є автостоянка.
Також приготування шашликів, риби-гріль чи смажених овочів на вогні в колі друзів, родини чи колег.
Контакти
Бронювання номерів та інформація за телефоном:
Тел.стац.: (04137) 5-12-66
Тел.моб.: (097) 497-88-81
Чекаємо на Вас
координати GPS :
довгота: 29.46022
широта: 49.94602
Запрошуємо Вас відпочити з дороги в затишному Мотелі за адресою смт. Попільня, вул. Щорса, 101.
Мотель розташований поблизу траси, Житомир-Сквира.
На Вас чекає затишний двір, з гойдалкою, гамаком, альтанками.
Номери
До Вашої уваги такі комфортні номери
Стандартний - (100 грн. за добу). В Номері два окремих ліжка, туалет і душ на поверсі.
Напівлюкс - (200 грн. за добу). В номері, двоспальне ліжко, телевізор, душова кабіна.
Люкс - (300 грн. за добу). Двокімнатний, в номері двоспальне ліжко, телевізор, туалет, душ, додаткова кімната
Послуги
Сауна на дровах з запашними травами та віниками.
Кафе-бар «Пан Котський» пропонує бажаючим різноманітні страви та напої.
На територію мотелю є автостоянка.
Також приготування шашликів, риби-гріль чи смажених овочів на вогні в колі друзів, родини чи колег.
Контакти
Бронювання номерів та інформація за телефоном:
Тел.стац.: (04137) 5-12-66
Тел.моб.: (097) 497-88-81
Чекаємо на Вас
координати GPS :
довгота: 29.46022
широта: 49.94602
Подписаться на:
Комментарии (Atom)